“З росіянами не боксуватиму ні за які гроші”. Інтерв’ю з Владиславом Сіренком. Частина 1

Український проспект надважкої ваги Владислав Сіренко (19-0, 16 КО) набрав хід в 2021 році: провів 4 поєдинки, здобув 4 перемоги. Достроково зупинені екс-претендент Олександр Устінов та міцний Андрій Руденко.

На жаль, з тих пір ми більше не бачили у ринзі Владислава.

Що в нього нового?

– Влад, розпочнемо з жовтня 2022 року. Інсайдер Ден Рафаел повідомляє про те, що проспект Сіренко підписав контракт з менеджером Кітом Коннолі. Наскільки я розумію, практично одразу ви підписуєте ще й контракт з Premier Boxing Champions Ела Хэймона?

– Мені пропонували декілька поєдинків. І я хотів би там боксувати. Адже там і гонорари хороші, і є можливість організувати класні бої. Тому пріоритетом було підписати контракт саме з ними.

Вони пропонували бої. Спершу “такі собі”. Тобто поєдинки, які на даному етапі кар’єри я вважав не зовсім доречними. Від одного поєдинку я навіть відмовився.

А потім запропонували усі ті бої, які я хотів. І контракт на три поєдинки.

Але травма не дозволила це все реалізувати.

– Тобто угода зірвалась через травму?

– Саме так.

Уявіть собі ситуацію. Зранку я розмовляю з Кітом. Ми про все домовилися, все погодили. Я їду на тренування, на спаринги. І отримую травму.

Зізнаюсь, що психологічно ця ситуація мене добряче “прибила”. Я, блін, такого не очікував.

– Уявляю собі. Тим паче після того, як підписали контракт з Коннолі.

– Насправді я підписав з ним контракт ще у вересні. Потім почав набирати форму, тренуватися, потроху звикати, адаптовуватися. Я якраз мав розпочинати підготовку безпосередньо до свого бою.

– Ви мали дебютувати в США в PPV-шоу Бенавідес vs Плент. Тобто в турнірі статусному, очікуваному.

Кіт – неначе менеджер-супермен. Мені от цікаво, чи супермен Кіт може зробити вам бій в Ер-Ріяді?

– Може! Наразі навіть маємо попередню домовленість.

– А з ким вам би хотілося відбоксувати в Ер-Ріяді?

– В мене вже навіть був суперник. В грудні мав боксувати з Майклом Хантером. 10 раундів.

– Влад, такий момент. У вас величезний перестій. У вас була травма та операція. Тобто логічніше спершу погодитися на якийсь проміжний бій. Чи за умовами контракту ви змушені одразу приймати серйозний поєдинок?

– Так, ми говорили з менеджером про те, щоб спершу провести такий собі проміжний бій, повернутися, відчути ритм. Але з’явилася можливість взяти участь в такому шоу. Зрозуміло, що я не міг відмовитися.

Це все сталося дуже швидко. Ввечері позвонив менеджер. В цей же вечір я погодився і розпочав підготовку до бою.

– Ви розпочали з того, що розповіли і про інші пропозиції стосовно поєдинків. Можете їх озвучити?

– Я так зрозумів, що співпраця спортсмена та менеджера завжди починається з такого собі “промацування”.

Перша пропозиція – це був бій з Сергієм Кузьміним за 200 тисяч USD. Але я відповів, що з росіянами не боксуватиму ні за які гроші і не хочу давати їм можливість заробляти. А ще я розумію, що це навряд чи буде схоже на бокс. Буде дуже важко стримувати себе психологічно.

Потім мені пропонували бій з Гургеном Оганесяном. Але це серйозний ризик – приймати такий бій без належної підготовки. Однозначно, це хороший поєдинок. І мені, якщо чесно, хотілося б вийти з ним в ринг. Але на цьому етапі кар’єри з моєї сторони це б було трохи безглуздо – одразу приймати такий поєдинок.

Якось так…

– З якими бійцями вам боксувати стилістично зручніше?

– Якщо говорити про антропометрію, то зручніше, щоб суперник був моїх габаритів або більший. Проти таких почуваю себе трохи зручніше. Якщо б суперник був менший зростом, то мені було б трохи важче.

Боксувати другим номером мені теж не до вподоби. Постійно рухатися спиною вперед, контратакувати, вести бій “на задній нозі” – це все не моя стихія. Я вмію так боксувати. Але, скажімо так, ніякого задоволення це мені не приносить.  

Тому, напевно, з боксерами-агресорами було б трохи важче.

– Влад, ви погодилися на бій з Хантером. Що на все це каже ваш тренер Джеймс Алі Башир? Він вважає, що ви готові настільки суттєво підвищити рівень опозиції?

– Звісно, що ідеальним варіантом було б спершу зробити те, про що ми говорили, – провести проміжний бій. Але тут, в США, все це відбувається настільки несподівано… Це справжнє божевілля.

Саме це – один з тих непростих моментів, до яких мені довелося звикати. Тут все інакше. Потрібно постійно тренуватися, тримати себе в формі.

Все це робити без жодних домовленостей і пропозицій. Ти живеш в постійному очікуванні. І це постійне очікування – воно дуже гнітить.

А потім зненацька в тебе з’являється якась можливість, якийсь шанс відбоксувати. Тобто ти маєш бути готовим ось так от одразу прийняти поєдинок.

Ось так виглядають  американські реалії. Причому у всіх боксерів. І це дуже важко в психологічному плані.

– В Україні не всі вболівальники задоволені діями Башира. Не всім до вподоби, що він допомагав Деніелу Дюбуа готуватися до бою з Олександром Усиком.

Як гадаєте, може таке бути, що Джеймс Алі трохи ображений на Олександра за те, що той звільнив його напередодні фінансово вигідної Суперсерії?

– Насправді я можу дуже чітко пояснити, чому він прийняв таке рішення.

Він – тренер. Він надає свої тренерські послуги, свій тренерський сервіс. Не важливо, кому саме.

Зрозуміло, що все те, що було в “тому тренувальному таборі” (тобто в роботі з Усиком – прим. НЛПБУ) – залишиться в “тому таборі”. Це навіть не обговорюється. Бо це питання тренерського професіоналізму.

Башир – пенсіонер. Людина, що все життя заробляла боксом. Зараз я в нього фактично єдиний боєць. Боєць, який вже 2 роки не виходив до рингу. Зрозуміло, що через це в нього є певні фінансові проблеми. Додайте до цього інші проблеми – перш за все зі здоров’ям. А жити за щось потрібно. Платити за все це…

У нього з‘явилася можливість заробити грошей. А також показати себе, як справжнього майстра. Нічого особистого з командою Усика точно не було. Тим паче, що всі ми бачили, як він там з ними вітався та обнімався.

Для американців це абсолютно нормально. Просто бізнес.  

Тим паче, що ви бачили, як одразу після цього він відправився допомагати Джарреллу Міллеру в поединку проти Дюбуа. Це не тому, що він має зуб на Дюбуа. А просто тому, що йому запропонували заробити грошей.

Інша справа те, що Міллер і його команда спробували використати це як якийсь психологічний тиск на Дюбуа. Але Башира це навряд чи цікавить. Знову ж таки, якби у нього були погані відносини з командою Дюбуа, то навряд чи він пішов би після бою вітати їх з перемогою.

Для них це бізнес. Нічого особистого. Все просто.

– Мене вразило те, як тепло Міллер відзивався про Джеймса Алі. Не пригадую, щоб коли-небудь чув від нього таких приємних слів про когось іншого.

Ви ж напевно, бачили їх за роботою?

– Я вам більше скажу. Одного разу навіть спаррингував з Міллером. Мені сподобалося. Провів з ним 6 раундів.

– Під час спаррингів він також постійно базікає?

– Так-так! По ньому попадаєш, можеш загнати його в незручну позицію, а він у відповідь обзивається. В спаррингу зі мною після того, як я його змусив лише захищатися, він прокоментував цей епізод словами: “Оце й усе?”

Він такий є. Постійний трешток. У цьому він наче риба у воді.

– Божевільна ситуація з Міллером вже після бою з Дюбуа. Здавалося б, заробив серйозні гроші, але проходить декілька днів і він попадає за грати за спробу викрасти автомобіль з автосалону.

Скажіть чесно, здивувалися, коли почули про це?

– За цей рік, що я провів в Америці, навчився вже нічому не дивуватися.

Це все нормально. Сьогодні він в тюрмі. Завтра вийде. Післязавтра ще щось накоїть.

Наскільки я знаю щодо цієї ситуації, в нього була машина, яку в нього відібрали через те, що він за неї не до кінця розрахувався. Кредит чи що, деталей не знаю.

Він просто вирішив її повернути назад. Зрозуміло, що віддавати автомобіль йому не хотіли. Він когось штовхнув. І пішло-поїхало.

Не знаю, чи він там когось сильно побив. Сумніваюся. Але в американців є така тема. Що якщо тебе знають, якщо ти в щось таке втрапив…

Ось ця людина, котру Міллер штовхнув, зараз може провести Джаррелла по всім на світі судам, спробує відібрати у нього усі гроші.

– Під час спаррингів Міллер використовує всі ці свої коронні “брудні” прийоми?

– Так-так. Все те, що він показує в бою, він практикує і на спарингах.

Але такий у нього бокс. Навряд чи вартувало очікувати від нього чогось іншого.

Але в ринзі все трохи інакше. Ти очікуєш на все це. Але коли безпосередньо зіштовхуєшся з таким боксом, то все це вже трохи інша історія. І коли він почав “грязнити”, мені було…

Ну, він здоровенний такий. Постійно пре вперед. Весь такий розлючений. Не боїться пропустити удар.

Це все неприємно. Особливо коли він відштовхує, затискає до канатів, намагається придавити. Це все бісить. І дуже важливо в такий момент зберегти спокій і просто робити свою роботу.

Для мене це був надзвичайно корисний спаринг. Адже раніше я не стикався з такими боксерами. Це був класний досвід.

– Влад, а з Дюбуа ви ж теж спарингували? Деніел під час спарингів також часто пробиває нижче пояса чи лише в офіційних поєдинках?

– Не пригадую, щоб він бив нижче пояса під час спарингу. Але насправді ми тоді не так і багато раундів провели. Гадаю, десь близько 3 раундів.

Фото: Instagram Сіренка та Міллера

Розмовляв: Святослав Осипов

Просмотров: 1 462