“Гадаю, що в бою Усик vs Ф’юрі все вирішить таймінг”. Інтерв’ю з В’ячеславом Сенченком. Частина 2

В UFC є таке поняття, як “подвійний чемпіон”. Це боєць, який одночасно володіє титулами в двох вагових категоріях.

А українські вболівальники боксу очікують “подвійного чемпіонства” від В’ячеслава Сенченка. Ми вже бачили, як він ставав чемпіоном світу. І тепер мріємо про те, щоб він виховав, провів українського боксера до чемпіонського титулу.

Не виключено, що це в нього вийде разом із напівсередньоваговиком Кареном Чухаджяном (23-2, 13 КО), якому незабаром боксувати в елімінаторі IBF.

Перша частина інтерв’ю – ось тут от

– Пропоную трішки поговорити про найбільш очікувані поєдинки для українських вболівальників боксу. І насамперед про двобій між Олександром Усиком і Тайсоном Ф’юрі.

Давай розпочнемо з цієї ситуації щодо розсічення і переносу бою. Як гадаєш, може таке бути, що це насправді якась “постановка”? Чи все-таки не вартує шукати чорного кота в темній кімнаті?

–  Я б не став шукати тут чогось такого. Є ж, напевно, якась медична комісія. Це ж такий рівень…

Не думаю, що можна було просто щось там “наліпити”. Тут вже зовсім інший рівень. Тут працюють обидві команди. Має бути якийсь медичний висновок.

Врешті-решт, є інвестори, зацікавленні в проведенні поединку, шейхи. На кону величезні гроші.

Тому, скоріш за все, це просто було розсічення. Я б не говорив тут про якісь “постановки”. Я не уявляю, як можна зробити “постановку” на такому рівні. Адже крім медичного обстеження гадаю, що команда Усика теж повинна була якось діяти відповідно до ситуації. Можливо навіть виїхати до Ф’юрі, щоб переконатися в травмі, все перевірити, підтвердити.

Мені здається, що на такому рівні це б не пройшло. Тому я все-таки схиляюся до того, що це й справді було розсічення, отримане під час спарингу.

– Слава, а спробуй уявити себе тренером Усика. Як він має відбоксувати з Ф’юрі? Що саме ти б вимагав від Олександра в цьому поєдинку?

– Усик вже насправді давно сформований боксер. Він не буде нічого змінювати під цей поєдинок. Проведе його точно так само, як і попередні. Перш за все, як провів бій з Ентоні Джошуа. Гадаю, він відпрацює в такому ж напрямку.

Він не буде нічого змінювати в своєму боксі. Не буде експериментувати з, наприклад, ближньою дистанцією чи зі своїм стилем. Це буде його звична робота: на ногах, дуже швидкий, рухливий. Гадаю, нічого нового ми не побачимо. Боксуватиме так, як завжди боксував.

Хіба що, можливо, ще більше підніме темп бою. Чи, наприклад, нанесе ще більшу кількість ударів. Гадаю, якось так він проведе поєдинок.

– А як в такому випадку діяти Ф’юрі? За рахунок чого йому нейтралізувати всі козирі Усика?

– Він більший. Десь, скоріш за все, доведеться трішки підтискати. Десь спробувати трішки попрацювати в клінчах. Йому потрібно провести бій не “класичним” боксером, а більш таким… “Професійним”, таким, який використовує “брудний бокс”.

Його завдання – не намагатися переграти Усика за очками. Не намагатися перебоксувати за рахунок антропометрії, довжини рук.

Йому доведеться нав’язувати більш жорсткий, більш агресивний бокс.

(сміється) Це все, насправді, легко сказати. А от зробити… Оце вже буде дуже непросто. Особливо, враховуючи роботу Усика на ногах та в захисті. Він чудово відпрацьовує, не підставляється під удари.

– Прогноз?

– Буде важко. Гадаю, що переможе Усик. Скоріш за все, що рішенням суддів.

– А що може стати вирішальним фактором бою?

– Таймінг та швидкість Усика. Хоча Ф’юрі теж не назвати повільним боксером. Якщо порівнювати його з попереднім суперником – Деніелом Дюбуа, – то Ф’юрі набагато швидший. Якщо порівнювати з Ентоні Джошуа?.. Ф’юрі теж, напевно, трішки швидший.

Гадаю, що все вирішить таймінг. Приблизно так само, як це було з Джошуа. Ось ці долі секунди, ось це вміння зіграти на випередження. Ці долі секунди, на які суперник не встигає відреагувати, цей таймінг нанесення ударів у Усика на дуже високому рівні.  

Гадаю, за таймінгом він буде переважати Ф’юрі. Буде випереджати його на ось ці долі секунди.

– Давай ще спробуємо трішки розібрати бій Василь Ломаченко vs Джордж Камбосос. Я звернув увагу на те, що практично всі впевнені на 100% в перемозі Василя.

І мені здається, що це трішки дивно. Адже Камбосос добре діє другим номером. Він боксуватиме вдома, може розраховувати на лояльність суддів. Він молодший. В нього менший “пробіг”. В нього було менше травм. Та й психологічний стан Ломаченка також під сумнівом – він вже неодноразово розмірковував про завершення кар’єри.

Тобі як здається, це конкурентний бій чи, як-то кажуть, “в цій грі є різні рівні”?

– Я б вибрав варіант, що переможе Ломаченко, бо в цій грі є різні рівні. Гадаю, у Василя лише одна проблема – травми. Це – перша і основна причина його проблем. Наприклад, як це було в поєдинку з Теофімо Лопесом.

А ось коли він підходить до поєдинку без травм, як це було проти Девіна Хейні, то проводить реально класні бої. Можливо навіть, що то був один з його найкращих боїв.

– Гадаю, в нього є ще одна проблема. В деяких моментах він трішки недопрацьовує.

– Як на мене, ось ця звичка йому частенько шкодить. В цих моментах в ньому трішки “перемагає” любительський бокс.

Враховуючи, що Ломаченко дуже самовпевнений… Враховуючи, що він категорично не приймає свої поразки… Не погоджується з ними, досі переконує, що він не програв…

А в поєдинку з Хейні як було. Він в якийсь момент відчув, що перемагає. І десь на рівні підсвідомості вирішив, що йому і так віддадуть перемогу. Адже в бою з Хейні були раунди, які він явно міг виграти впевненіше, а він десь “відпускав” суперника.

Це правда. Є в ньому таке: “Вважаю, що виграв у Лопеса. Вважаю, що виграв у Хейні”. І він не готовий сприйняти те, що для перемоги потрібно було зробити трішки більше. Він не бачить, що десь, можливо, проблема в ньому. Не вважає, що потрібно було зробити більше, адже вже наступав на ці “граблі”.

Тому цей момент також важливий. Потрібно, щоб з Камбососом не було повторення цієї ситуації. Щоб не було цього бажання – виграти за рахунок того, що влучив на один удар більше.

Гадаю, що він має зробити правильні висновки. Про те, що якщо є змога дотиснути суперника, то краще нею скористатися. Якщо є можливість, спробуй зупинити його, розбити або принаймні просто декласувати замість того, щоб просто бути кращим епізодично.

В професійному боксі трішки інші параметри оцінювання. І те, що він робить, – цього й справді іноді замало. Цього замало для перемоги над “домашнім суддівством”. І це чудово показав бій з Хейні. Щоб виграти бій в США проти фінансово перспективного американця, потрібно зробити більше.

Сподіваюсь, що це не “зіграє” в бою з Камбососом. Якщо буде можливість нокаутувати – треба нокаутувати. Якщо є можливість розвивати атаки, то треба їх розвивати.

Ось це, гадаю, єдині дві причини, які можуть завадити Ломаченку перемогти Камбососа.

До речі, про бій з Лопесом. Там він теж фактично недопрацював в першій половині поєдинку. І це стало причиною поразки. Але він її не визнав, продовжував стверджувати, що переміг в тому поєдинку. І ситуація повторилася в  бою з Хейні.

Цікавий момент про “велосипед”. В бою проти Лопеса Ломаченко й справді першу половину бою провів на “велосипеді”. Кажуть, що Карен Чухаджян “велосипедив” в поєдинку проти Джарона Енніса. Але якщо порівнювати ці два поєдинки, то “класичний велосипед” був якраз у Василя.

В першій половині зустрічі він практично не викидав ударів, лише відпрацьовував на ногах. У Карена ж все було інакше: він викидав достатньо ударів. Так, десь були промахи. Десь не встигав перехоплювати. Але він дотримувався вибраного тактичного малюнку, вибраного стилю. Якщо він наносить стільки ж ударів, як і переможець, то це точно не “велосипед”.

– Кого, як не тебе, розпитувати про перспективи українського боксу.

Зізнаюся, в мені постійно перемагав песиміст. Здавалося, що в нас немає боксерів топ-рівня. Що після того, як з боксу підуть Усик, Ломаченко, Гвоздик, Дерев’янченко, Постол, Далакян… Особливо враховуючи те, що теоретично вони всі можуть завершити кар’єру практично в той самий момент, не буде нікого, хто б прийшов їм на заміну.

І тут я все-таки бачу, що помилявся. Богачук в березні відбоксує за чемпіонський пояс. Дасть бог, до кінця року титульний шанс отримає Арнольд Хегай. Хороші шанси поборотися за пояс є у Чухаджяна.

Таке запитання. Хто ще? Хто ще з українських боксерів має титульні перспективи?

– (задумався) Хто може вийти на такий рівень з молодих боксерів? В принципі може вийти такий боксер, як Василь Чоботар з компанії К2. Це цікавий боксер з цікавим стилем. Він зараз тренується за кордоном.

Якщо подивитися на роботу К2, то можна відмітити, що Олександр Красюк вже неодноразово доказав, що може “довести” боксера до титульного поєдинку. Він вміє, він добре “веде” боксерів.

Особисто я бачу перспективу в Чоботарі. Хто б що про нього не говорив, але в хлопця є майстерність. Він ще зовсім молодий. Якщо його правильно “вести”, то з часом може вирости в класного бійця.

– А хто з українців мав величезний потенціал, але не зумів його розкрити?

– В Україні? Напевно це можна сказати про Тараса Шелестюка. Він боксував в Америці. В нього хороший рекорд. Але він так і залишився “в тіні”. І я не чув, щоб зараз в нього якісь там бої планувалися. Щоб він якісь бої проводив.

Вважаю, що ось він свій потенціал не розкрив. Хоча це дуже цікавий і сильний боксер.

А з тих, що виступають в Україні…

В нас зараз взагалі, звісно, дуже важко в боксі. Важко навіть когось виділити. В тому числі і проспектів.

Якщо взяти, наприклад, Top Boxing Generation, то за думкою промоутера Влада Єлесєєва, його головний топ-боксер – це Олександр Соломенніков.

– А він і справді цікавий боксер…

– Цікавий. Я його тренував. Раніше співпрацювали з ним. Можна навіть сказати, що саме я привів його в професійний бокс. Без питань, він справді цікавий. І я завжди бачив у ньому величезний потенціал. Але так склалося, що він зараз тренується в Польщі.

До чого я веду. Гадаю, що Владу буде важко навіть з Соломенніковим. Адже для розкрутки потрібне фінансування, потрібен со-промоушен. Потрібно вивести його на якісь бої, дати можливість “засвітитися”. Інакше буде дуже важко.

З молодих я б назвав цих двох – Чоботаря та Соломеннікова. Гадаю, це саме ті хлопці, які за правильного промоушена могли б вийти на рівень титульних боїв і дійти до поєдинку за пояс чемпіона світу.

Гадаю, що наразі лише у цих двох є потенціал відправитися за кордон і дати бій, скажімо, в Англії місцевим бійцям, місцевим чемпіонам. При чому ми говоримо про потенціал. А наразі їм ще надто рано. У того ж Соломеннікова нещодавно не склався бій в Франції. Це все тому, що ще не вистачає досвіду. Не вистачає готовності до таких поєдинків.

Це все може прийти в майбутньому. Бо це такі речі, які приходять з часом.

Звісно, що зараз в Україні не до профібоксу. Хоч щось проводити можуть лише 2-3 компанії. І в них немає проспекта такого рівня, на якого можна б було один раз поглянути і сказати: “Чуваки, це – зірка!”

Не виключено, що такі з’являться. Наприклад, зі збірної. Ось коли пройдуть всі відбіркові змагання на Олімпіаду, тоді якась частина – з тих, хто не пройде відбір, – може перейти в професіонали.

А я так скажу, там є хороші боксери. Є такі, які в правильних руках і з правильним промоушеном можуть чогось досягнути.

В нинішній ситуації в Україні практично нереально вийти на суперрівень. Адже йде війна. І фактично єдина можливість бійців вийти на якийсь рівень – виступати за кордоном, підписувати контракти з якимись місцевими промоушенами. Тоді з’являться шанси на те, що ти зможеш дійти до якогось справді великого бою.

Це реальність. Зараз в країні не до боксу. Все те, що проводиться – це, скоріше, як стимул для молодих пацанів. Вони хоч якісь бої почали проводити. Слава богу, що той же Єлесєєв має змогу проводити такі вечори.    

Але говорити в нинішніх умовах про перспективу?.. Це дуже складно. Адже фінансування фактично немає.

Це раніше К2 проводили якісь івенти. Привозили суперників для того ж Берінчика. Чи в Union Boxing проводили турніри, були титульні бої з Далакяном.

Там в кардах були і інші поєдинки за регіональні титули. А ці бої давали змогу бійцям потрапляти в рейтинги і мати шанс отримати бій за звання чемпіона світу.

Зараз цього немає. І, звісно, це не питання найближчих перспектив. Тому важко від когось щось таке очікувати. А тому ж Владу Єлисєєву доведеться своїх кращих бійців – Соломеннікова, Сашу Шитого –  вести за кордон і по-справжньому перевіряти вже там.

Тому що бійців, яким вже “набили” серйозний рекорд, потрібно розвивати далі, потрібно перевіряти на фоні опозиції більш високого рівня. Перевіряти в боях, де шанси будуть хоча б 50/50. Де вони зможуть проявити себе. Де є шанс, що їх помітять серйозні менеджери чи промоутери.

Я так бачу ситуацію.

– Слава, не дивлячись на важкі часи, бажаю тобі максимально розкрити потенціал підопічних.

Знаєш, в UFC є таке поняття, як “подвійні чемпіони”. Це ті бійці, які одночасно володіють поясами в двох вагових категоріях.

А я побажаю тобі стати першим в історії України “подвійним чемпіоном”. Сенченка-чемпіона ми вже бачили. Тепер хотілось б побачити, як Сенченко-тренер приводить свого вихованця до чемпіонського титулу.

– Я й сам про це мрію. Раніше в мене було більше перспективних бійців. Ті ж брати Великовські – дуже перспективні хлопці.

Але так сталося, що після початку війни вони вирішили переїхати в Німеччину і жити там. В мене на них теж були серйозні сподівання.

Зараз в мене фактично лише Карен з тих бійців, з якими я вже давно працюю. Він нещодавно мені сам про це нагадав. Каже, “в наступному році виповниться 10 років, як ми працюємо разом”. І я стою такий: “Блін, оце так летить час…”

Можна сказати, що ми з ним працюємо з нуля. Він вперше попав до мене, коли йому було 18 років. І він не був КМС, не був “збірником”. В нього не було якихось видатних результатів по любителям.

В нас увесь цей час була робота. Важка така робота. І його, і моя. Гадаю, ми й так вже показали хороший результат, багато чого добилися, вийшли на хороший рівень.

І зараз я саме про це і мрію – щоб у Карена з’явився ще один титульний шанс. І саме зараз ми над цим працюємо. Дасть бог, переможемо в елімінаторі. І знову боксуватимемо за титул.

– Слава, дуже дякую за інтерв’ю. Бажаю перемог: і тобі, і Карену, і молодим пацанам, яких ти тренуєш. Чекаємо 15 лютого. Подивимося, хто ж переможе на промоутерських торгах.

– Дякую! Ми й самі чекаємо, адже від цього будемо відштовхуватися в підготовці. Карен зараз спарингує по 8 раундів. І якщо стане відомо, що бій не в березні, то нам доведеться трішки збавити оберти. Тобто зараз ми повністю залежні від дати.

В нас повним ходом підготовка. Зізнаюся, я трохи шокований менеджером та промоутером. Адже зрозуміло, що це дуже важливий для нас бій. І потрібна хороша підготовка.

Знаєш, як виглядає його підготовка? Спаринги – сигнал повітряної тривоги – нас виганяють із залу, адже він на 6-му поверсі. І все. Все зривається.

Далеко ходити не треба. В минулу п’ятницю була тривога. Ми спустилися в бомбосховище. Там трішки потренувалися. Але ж це зовсім не те.

І ось в таких от умовах ми готуємося до, напевно, найважливішого бою в кар’єрі. Я вважаю, що це недопрацювали промоутери та менеджери. Могли б дати нам хоча б місяць можливість провести повноцінний тренувальний табір.

У Карена квартира на крайньому поверсі в багатоповерхівці. І якщо сигнал тривоги, то він йде до бомбосховища. Буває так, що в нього зранку спаринг, а він півночі провів в бомбосховищі, в підвалі.

Ось в таких умовах ми тренуємося. Ось в таких умовах ми готувалися до Енніса. Карен на все це реагує спокійно. Каже, що все це робить нас лише сильнішими. І, зізнаюся, в цьому плані мені з ним дуже зручно працювати. Бо він дуже стійкий психологічно. Дуже впевнений.   

Це я можу зірватися, я можу кричати, що все не то і не так. А він на все реагує спокійно. Каже мені, “тренере, все нормально”. Тобто виходить, що це не я його заспокоюю, а він мене.

Мені дуже подобається те, що він постійно в тонусі, що через всі ці моменти в нього немає спадів. Він завжди зосереджений на роботі.

– Ще й оптиміст!

– Саме так! Так що все в нас буде нормально. Підготуємося і дамо класний бій. Ми готуємося серйозно. Переглядаємо бої Скарффа. Якщо чесно, я дивлюся зараз його бої кожного дня. Десь, напевно, вже третій тиждень, як я кожен день дивлюся його бої.

В прямому сенсі цього слова. Немає такого дня, аби я не включив якийсь його бій і не почав переглядати знову. І знаєш, кожен раз ти бачиш щось нове. Шукаєш різні моменти, які потім можна буде використати.

Так, він незручний. Так, його важко впіймати. Важко впіймати назустріч, адже він не реагує на фінти, не кидається, атакує дуже акуратно – з кроком назад.

Тобто є всякі моменти. І ми зараз з Кареном все це постійно переглядаємо, аналізуємо, напрацьовуємо. Впевнений, що ми будемо добре готові. Впевнений, в нас все вийде.

Вірю в це ще й тому, що Карен – мій єдиний боксер за 10 років роботи, який ідеально чує підказки свого кута. Ідеально!

Чує і реагує – намагається зробити все те, про що ти йому кажеш. В нього немає такого, що “я краще знаю” чи “та я сам”. Він повністю працює на довірі до тренера.

Тому я й не переймаюся, що в бою зі Скарффом, можливо, доведеться змінювати малюнок бою. Бо я знаю точно, знаю на 100%, що Карен його змінить, якщо доведеться.

Класний бій! Буде дуже цікаво!

Розмовляв: Святослав Осипов

Просмотров: 829