“Тайсон Ф’юрі — теж ще той кабанчик”. Інтерв’ю з Сергієм Богачуком. Частина 3

Невдовзі нокаутер №1 українського боксу боєць першої середньої ваги Сергій Богачук (23-1, 23 КО) битиметься за вакантний титул чемпіона світу за версією WBC з американцем Себастьяном Фундорою.

В третій частині інтерв’ю Богачук розмірковував про те, кого ж зараз можна назвати лідером його вагової категорії, а також про найочікуваніші поєдинки для українських уболівальників боксу – Олександр Усик vs Тайсон Ф’юрі та Василь Ломаченко vs Джордж Камбосос.

– Гадаю, що у букмекерів в протистоянні з Фундорою саме ти будеш в статусі андердога. Причому вперше в кар’єрі. Це має якесь значення для тебе? Можливо, додає бажання довести всьому світу, що вони неправі?

– Взагалі на це не дивлюся.

В 2013 чи в 2014 році в Вінниці проходив чемпіонат України з боксу для бійців віком до 22 років. А потім наступний чемпіонат…

І якщо на першому я ще хотів щось там всім довести, то коли проходив другий чемпіонат, я запитував сам себе: “А кому саме ти намагаєшся доказати?” Люди завжди думатимуть те, що вони хочуть думати. Вірити в те, в що вони хочуть вірити.

Ти можеш бути дуже крутим боксером. Ти виграватимеш турніри чи титули. Але все одно знайдуться ті, які будуть стверджувати, що тобі щастить, що тебе “тягнуть судді”, що тобі ставлять “правильних суперників”…

В першу чергу ти маєш щось там доводити не комусь, а собі. А доказувати іншим?.. І кому від цього стане легше? Для чого комусь щось доказувати?

Якщо я вийду і стану чемпіоном, то всі і так все побачать. Всі питання і так закриються. А доводити, що насправді не він – фаворит, а я?.. Для чого?

Мені потрібен титул. Мені просто хочеться вже цього бою. Просто хочеться вийти в ринг і робити там свою роботу. Робити її краще, ніж робить суперник. І тоді люди самі все побачать.

А переконувати… Гадаю, я вже пройшов той рівень.

В боксі все просто. Доказувати потрібно своїми боями. Виходити і показувати класний бокс.

Для мене ринг – це свято. Бій – це свято.

Мене часто запитують, чи я нервую в рингу. Та ні! Я радий. Я щасливий, коли в мене є бої. Важко не сам бій. А все те, що ти робиш до бою. Той об’єм роботи.

Ніхто ж насправді не розуміє, який це об’єм. Ніхто ж цього не бачить.

Тому я дуже не люблю тих людей, тих експертів, які не пройшли всю цю дорогу, але розказують про те, як все зробити правильно. Розказують, що і як треба робити.

Ні, ти спершу сам пройди цю дорогу. А вже потім критикуй. От тоді ти вже можеш щось говорити.

Це все нереальна робота. І в плані ваги. І в плані тренувань. І в плані спарингів. І в плані фізичної підготовки.

Це все дуже важко. Це все не кожен зможе “потягнути”. Оце все – підготовка до бою – це найважча річ в боксі. Сам бій – це вже свято.

– Як в тебе справи з вагою? Легко робиш ліміт дивізіону (до 69,9 кг)?

– Можна сказати, що легко. Дивлячись на те, як підійду. Тобто, якщо починати займатися вагою зарання, то без проблем. Якщо трохи запущу, якщо залишається мало часу, то вже трохи важче.

– Але ж Фундорі (зростом 197 см) значно важче. Хіба ні?

– Ні-ні. Я ж його знаю. В тому то і справа, що він зовсім небагато ганяє. В тому то і справа, що він не набирає вагу, не поправляється. Він просто такий є – худий і сухий.

Ми коли боксували в Біг-Бер, його вага була десь близько 73-74 кг. Він не ганяє багато. Просто капець худющий.

Я коли його вперше побачив там… Перед першим нашим спарингом я дивлюся на нього і думаю: “Що це за чудо таке?”

Якщо я раніше бачив таких, то просто “ламав” їх. Але його так не зламаєш. І це проблема його суперників. Вони думають, що якщо він високий, то працюватиме з дистанції.

Вони хочуть його зламати, але він не ламається. Він гнеться, та не ламається. Гнеться, а потім ще у відповідь так віддає цікаво і сильно… А ще він фізично дуже витривалий.

Він майже не ганяє. Може, пару кілограмів. Він фізично такий. Я б теж думав, що він страшно ганяє, якщо б не бачив його у Біг-Бері. В цьому плані він унікальний.

– Я б, можливо, погодився з тим, що він – фаворит. Оскільки в нього були більш сильні та імениті суперники, є круті скальпи в кар’єрі.

Але є один момент, через який вважаю, що ваш поєдинок – із серії 50/50. В тебе 5 перемог поспіль після поразки. А Фундора після нокауту від Брайана Мендози ще в рингу не з’являвся. Ніхто не знає напевне, яким він повернеться.

В тебе були якісь сумніви в голові, коли проводив перший бій після поразки?  

– Взагалі нічого такого. Жодного страху.

Навіть в той момент, коли впав (поразка в бою з Брендоном Адамсом)… Пригадую, що в роздягальні було кепсько на душі. Було дуже прикро, бо одразу зрозумів, що саме сталося і чому це сталося.

Оце й усе… А щоб щось там боявся…

Ні, в мене нічого взагалі не змінилося. Хоча я чув дуже багато історій про те, що деякі боксери після першої поразки чи після першого нокдауну починають боятися та панікувати. В мене взагалі нічого такого не було. Нічого не змінилося, не “перевернулося”. Ніякого мандражу.

Я тоді добряче відпочив після поразки, пройшов всі медичні тести, перевірив голову, і вийшов на спаринги так, наче цього ніколи і не було.

Тому мені і здається, що просто воно мало так статися. Бо в той час мені почали швидко підіймати рівень суперників, вже було близько до титульного бою. І щось, якісь сили наче відвели мене, сказали: “Зачекай. Тобі ще рано”.

Мені промоутер так і каже, що поразка Адамсу мене відкинула від титульного бою десь на рік або на два. Вже наступний бій міг бути титульним. Міг настати мій, як-то кажуть, “зірковий час”. Натомість відкинуло назад. Значить, ще було рано.

А щоб я відчував якийсь там страх, такого точно не було. Просто все переосмислив. По-іншому почав дивитися на деякі моменти. Прийняв те, що більше потрібно працювати над захистом.

Бо мені завжди казали, що пропущені удари накопичуються. Я кивав у відповідь, наче все розумів, але дійшло до мене лише тоді, коли відчув це на собі – один лівий хук пропустив, другий пропустив.

В цьому бою я декілька разів пропускав такі удари до того самого, “контрольного” удару. Причому не просто пропускав. Я відчував ті удари. Може, не показував “на камеру”, але “в голові” я їх відчував.

Тому, гадаю, ніхто не знає, як воно буде. Можливо, для Фундори то теж краще, що так сталося. Можливо, вони зараз більше працюватимуть над захистом. Бо те, що він часто пропускав лівий боковий, я ще знаю з тих часів, коли я з ним спарингував. В мене той лівий боковий увесь час туди залітав. Але не всі дістають туди, коли з ним боксують.

Тобто він їх ще тоді пропускав. А зараз, після того, як він на ньому спіткнувся, він почне над цим ще більше працювати. Можливо, тепер не забуватиме вище руку тримати.

Тут теж є моменти. У боксерів іноді є така штука, що, наприклад, з опущеними низько руками він боксує класно. Переважно “технарі”. А коли починаєш його бити в відкриті місця, він підіймає руки і не може з цієї позиції відстрілюватися. Тобто знизу руки летять, а з блоку вже не виходить. Чому? Бо він не звик так боксувати.

Тому може і з Фундорою так все вийти. Що якщо “підіймеш” йому праву руку (в захисну позицію), то він не зможе наносити удари передньою рукою.

Я ж кажу, буде дуже цікавий бій. І не потрібно Фундору судити чи недооцінювати через те, що він виходить на нього після поразки. Бо може таке бути, що він все переосмислить і вийде до рингу набагато кращим, ніж був.

Можливо, зараз він використає цікавіших спаринг-партнерів. Я впевнений, що до цього бою він буде готуватися, як до свого найважчого бою в житті. Бо він добре мене знає. Він знає, що я з ним робив. Знає, які в нас були спаринги. Знає, наскільки я фізично витривалий.

Він буде готуватися на всі 100%. І я так само. Це буде один із найважчих суперників за всю мою кар’єру.

– Ще зовсім недавно в твоєму дивізіоні був один лідер – абсолютний чемпіон світу Джермелл Чарло. Як гадаєш, кого зараз можна назвати №1?

– Думаю, що це Тім Цзю.

– А якщо б Чарло та Цзю домовилися про уніфікацію. Ти б на Цзю поставив?

– Тут треба дивитися, які умови, хто проводить бій, де він відбудеться. Бо є певні моменти в професійному боксі… Може таке бути, що виграє Цзю. Але якщо організовуватиме бій промоутер Чарло, то можуть віддати перемогу в іншу сторону.

Не треба далеко ходити за прикладами. Нещодавно пацан з мого залу Сауль Санчес бився за чемпіонський титул WBO (з Джейсоном Молоні, поступився рішенням більшості суддів). Я вважаю, що він виграв той бій. Але перемогу віддали чемпіону.

Тобто в таких боях треба вигравати явно. Ще краще нокаутом. По-іншому може не пройти. Точно така ж і в мене зараз буде ситуація. Бій з Фундорою організовуватиме його промоутер. І якщо бій буде конкурентним, то перемогу віддадуть йому.

Треба перемагати так, щоб не було жодних питань.

Я гадаю, що на даний момент Цзю переможе Чарло. Але тут теж момент. Яким він буде, якщо його витягнути сюди, в США?

Я так розумію, його промоутери платять бійцям хороші гроші. І боксери готові летіти на бій до Австралії. Там, в себе, перед своїми вболівальниками, в своєму часовому поясі і кліматі, він – красень. Але що буде, якщо його привести сюди? Все може кардинально помінятися. Може й таке бути, що Чарло його “приб’є”, причому явно. Все може бути.

– Цзю вже провів один бій в США. І вже в першому раунді поєдинку з Терреллом Гоше опинився в нокдауні…

– Террелла я добре знаю. З нами в одному залі тренується. Класний пацан. В нього вийшло “перекинути” Цзю. Хоча я не скажу, що Террелл дуже класний боксер. Так, він непоганий. Але точно не самий кращий. І хто знає, що було б, якби на місці Террелла був Чарло.

Але я все-таки вважаю, що наразі в дивізіоні лідирує Цзю. Він перший в BoxRec. Якщо бій проводити в Австралії, то, гадаю, він переможе. А якщо тут…

Питання, чи Чарло ще боксуватиме. Адже в нього не просто так зараз пояси забирають.

В цих хлопців є така тема. Відбоксують, зароблять грошей і щезнуть до тих пір, поки гроші не закінчаться. А ще тут важлива робота їх промоутера. Бо хороший промоутер вміє домовитися з організаціями. Щоб цих хлопців не підганяли, щоб у них не відібрали пояси, щоб все правильно “порішати”.

Вони все зроблять так, що ти на нього не “наїдеш” ніяк. Виявиться, що він хворіє, що в нього травма і операція.

Якщо в тебе грамотний промоутер, то він зробить так, що змусить їх або залишити титули, або погодитися на бій.

З Чарло то не є нормальним, що він стільки часу не проводив захисти. Адже всі інші змушені стояти в черзі та чекати.

– Сергію, наостанок два запитання, які зараз найбільше хвилюють українських вболівальників боксу. Перше: бій Тайсон Ф’юрі vs Олександр Усик? Хто переможе і завдяки чому?

– Я думаю, що переможе Усик. Завдяки тому, що він заслужив. Він реальний роботяга. Він робить такий об’єм роботи. 

Він і фізично сильний. І інтелектуально. Класний пацан. Класний боксер.

Те, що він робить. Те, чого він вже досяг… Усик – це легенда. Те, що він робить – просто неймовірно.

Не знаю, чи був коли-небудь в історії такий тяж. Він настільки швидкий і рухливий, що може дати фору бійцю середньої ваги. А він все це робить з вагою тяжа.

Якщо чесно, я не думаю, що Усик “зав’яже” з боксом після цього бою. Гадаю, він піде далі. А там можуть бути ще цікавіші боксери.

Оскільки на даний момент це – один з найважливіших його поєдинків в житті, він підійде до нього в 100% готовності: і фізично, і морально. Думаю, що він вийде і виграє у Ф’юрі за рахунок швидкості і рухливості.

Хоча Тайсон теж той ще кабанчик. Гадаю, до цього бою він також буде сильно готуватися. Не думаю, що він вийде таким же “мішком”, як вийшов проти Френсіса Нганну.

Там було видно, що він не готувався. Не розумію, чому всі так багато говорять про виступ Нганну. В боксі є одна проста істина: ти виглядатимеш у рингу настільки добре, наскільки тобі це дозволить твій суперник.

От Ф’юрі вийшов на нього “мішком”… Не знаю, де він “готувався”. Наче вийшов з бару. Він вийшов на бій неготовим. Тому Нганну й показав нормальний бокс. А всі це оцінили так, ніби-то Нганну щось таке видав.

Гадаю, що на цей бій, проти Усика, Тайсон вийде іншим. Він розуміє, що це за бій. Що на кону. Знає, хто такий Усик. Він це розуміє, як ніхто інший. Він вийде готовим на всі 100%. Навіть на 101%.

І так само Усик. Але завдяки тому, що він рухливий, що він розумніший, що він більш вмотивований, гадаю, що він цей бій виграє. Причому, може таке бути, що він його заганяє і в останніх раундах може навіть заб’є. Маю на увазі, що закидає серіями так, що втрутиться рефері і зупинить бій.

Я думаю, що буде такий результат. Іншого результату я навіть не чекаю. 

– Запитання №2. Чи не здається тобі, що вболівальники занадто рано списують Джорджа Камбососа в титульному двобої з Василем Ломаченко? Твоя думка, перемога вже в кишені Василя, чи доведеться дуже сильно попотіти?

– Це бокс. Як показує і мій приклад, і інші, тут все може змінити один удар. Тим паче, що Василь вже в солідному віці. Може все статися. Навіть якась травма. Тому на 100% не можна комусь віддавати перемогу до бою.

Я теж схиляюся до того, що Ломаченко переграє Камбососа. Що він повинен це зробити. Але вік дає своє. Ломаченко вже не 20. І навіть не 30 років. Він вже солідний дядько.

Але є козир. Це те, що він – легковаговик. Що він непогано зберігся. Адже в легких вагах не такі важкі пропущені удари.

Гадаю, що Василь має в цьому поєдинку перемагати. Має переграти Камбососа. За рахунок свого величезного досвіду.

Якщо б суперник був іншим. Таким, який намагатиметься його “ламати”. Як, наприклад, Хорхе Лінарес, в якого був хороший удар…

А в Камбососа, ніби, такого удару немає. Тобто навіть якщо в якомусь епізоді Ломаченко “заграється”… Все одно не думаю, що Василь пропустить якийсь такий удар.

Думаю, що він його переграє. Але боксуватимуть вони у Камбососа вдома. Можуть бути проблеми з акліматизацією. Та все, що завгодно може бути. Це бокс. Це такий вид спорту, в якому ніколи не можна віддавати 100% на чиюсь користь.

Я б теж поставив на те, що Ломаченко його переграє, зводить в школу. Але може бути й таке, що Камбосос затягне бій на 12 раундів. Що не дасть Василю боксувати, буде клінчувати, поламає бій. Тоді, можливо, віддадуть йому перемогу.

Якщо все так і відбудеться, то, гадаю, це буде останній бій Ломаченка. Що далі він не боксуватиме. Бо боксувати далі вже не буде ніякого сенсу.

Цей бій може стати для нього вирішальним. Якщо виграє, то це означатиме, що він ще щось може. Що ще на щось здатен. А якщо поразка, то хіба “зав’язати” з боксом.

Якось так.

– Дякую за інтерв’ю. Невеличке таке побажання.

В минулому році твій тезка Сергій Дерев’янченко переміг в номінації “бій року”. То була така трохи піррова перемога, адже двобій з Хайме Мунгією українець (хоч і конкурентно, але) програв.

Бажаю, щоб в твоєму випадку то була подвійна перемога – спершу нокаутом у рингу, а потім ще й “за бій року” в підсумках 2024 року.
Ще раз дякую, Сергію!  

– До речі! Я був на цьому поєдинку! То був дуже класний бій. То такі емоції!

Нас було 6 чи 7 чоловік. Там ще познайомилися з дівчиною з України. А весь зал майже повністю забитий мексиканцями.

Вони намагались нас перекричати. Але ж з нами дівчата! Їх важко перекричати (сміється).

Шкода лише, що Сергій пропустив той удар по печінці (нокдаун в останньому раунді, через який українець програв конкурентним рішенням суддів). Якби не той удар, то Дерев’янченко міг би виграти бій.

Вважаю, що він виграв. Що був набагато цікавіший і гостріший. Хоча не факт, що йому віддали б перемогу. Він той бій виграв. 100%.

Але там організатори були Golden Boy Promotions. І вони робили все шоу “під Мунгію”.

Але все одно він для нас чемпіон. Для мене він все одно виграв той бій.

Розмовляв: Святослав Осипов

Просмотров: 560